Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Кость М$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 28
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Кушнір С. В. Бароосмотичний аналіз гідрогеологічних умов на Шереметівському газовому родовищі (Передкарпаття) [Електронний ресурс] / С. В. Кушнір, Р. П. Паньків, М. В. Кость // Доповiдi Національної академії наук України. - 2010. - № 7. - С. 101-109. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2010_7_19 Показано, що в окремих гідроізольованих газових покладах встановився особливий режим бароосмотичної квазірівноваги за різних пластових тисків і складу пластових вод у колекторських структурах. Під і над покладом газу сформувалися дві окремі зони вертикальної гідрогеологічної зональності, з якими води покладу зберігають осмотичний зв'язок.
| 2. |
Кушнір С. Причини відмінності хімічного складу природного газу в родовищах Зовнішньої зони Передкарпатського прогину [Електронний ресурс] / С. Кушнір, М. Кость, О. Пальчикова // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2013. - № 1-2. - С. 88-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2013_1-2_11 На великих багатопластових газових родовищах Передкарпаття величини сумарного складу газів можна вважати характеристиками "первинних" газів, які формували колись відповідні родовища. Основним джерелом цих газів була Крукеницька западина, у надрах якої одночасно утворювалися гази двох типів. Встановлено, що помітна диференціація складу газів можлива лише при вертикальній міграції через достатньо ущільнені пласти глин. Запропоновано і теоретично обгрунтовано концепцію газового осмосу в нанопористих глинах. На прикладі Залужанського газоконденсатного родовища показано, що при появі в розрізі осмотичних бар'єрів бароосмотичний профіль для пластових вод і крива зміни концентрації метану в газах розбиваються на декілька незалежних ділянок.
| 3. |
Паньків Р. Екологічна оцінка якості вод верхньої частини басейну Західного Бугу [Електронний ресурс] / Р. Паньків, М. Кость, І. Сахнюк, В. Гарасимчук, О. Майкут, О. Мандзя, Р. Козак, О. Пальчикова // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2013. - № 1-2. - С. 107-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2013_1-2_13 Проведено екологічну оцінку якості вод верхньої частини басейну Західного Бугу за показниками їхнього складу в м. Кам'янка-Бузька, м. Сокаль, на Добротвірському водосховищі. Встановлено, що склад вод змінюється від сульфатно-гідрокарбонатного кальцієвого (2001 - 2004, 2007) до гідрокарбонатного кальцієвого (2006, 2008 - 2011) із мінералізацією 0,58 - 0,75 г/дм<^>3. І лише 2003 та 2006 р. у м. Кам'янка-Бузька вода сульфатно-гідрокарбонатна магнієво-кальцієва. Упродовж 2000 - 2011 рр. зафіксовано перевищення рибогосподарських норм за хімічною потребою в кисні, біологічним споживанням кисню після 5 днів, розчиненим киснем, іонами амонію, нітритами, фосфатами, Ферумом, що вказує на значне антропогенне забруднення р. Західний Буг. Спостерігається зменшення вмісту сульфатів, гідрокарбонатів, кальцію, величини мінералізації та твердості за течією річки. За узагальненим екологічним індексом якість води річки за течією змінюється від слабкозабрудненої до досить чистої. Встановлено, що динаміка змін величин узагальнених показників якості вод у верхній частині басейну річки визначається показниками трофо-сапробіологічного блоку.
| 4. |
Кушнір С. Геохімічні і гідрогеологічні особливості Локачинського газового родовища (Львівський палеозойський прогин) [Електронний ресурс] / С. Кушнір, М. Кость, Р. Паньків, О. Сенів, Р. Козак // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2013. - № 3-4. - С. 108-124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2013_3-4_12 Встановлено, що Локачинське газове родовище суттєво відрізняється від газових родовищ Передкарпатського прогину, які мають набагато менший геологічний вік. Фактор часу зумовив на родовищі велику подрібненість водоносних горизонтів на окремі закриті резервуари з дуже малими водоприпливами, значно ускладнив бароосмотичні профілі для багатьох свердловин та "заморозив" їх на певних етапах формування. Із тієї самої причини між покладами газу III - IV на родовищі сформувався непроникний для вод та газів геологічний бар'єр, який спричинив утворення 2-х зон оберненої газохімічної зональності, де з глибиною концентрація CH4 зростає, а важких вуглеводнів - зменшується. Показано, що верхня з цих зон виникла внаслідок дифузійного розсіювання газів; причина появи нижньої зони поки що незрозуміла. Існування газових родовищ у Львівському палеозойському прогині залежить не стільки від інтенсивності генерації газів на великих глибинах, скільки від герметичності пасток нафти і газу. Збереженню Великомостівського газового родовища в цьому регіоні сприяло його піднасувне положення, а Локачинського - сильні екранувальні властивості девонських глин, цементація яких відбулася вже на ранніх етапах існування родовища.
| 5. |
Кушнір С. В. Хімічне зв’язування брому органічними речовинами із природних вод (фізико-хімічний аналіз) [Електронний ресурс] / С. В. Кушнір, М. В. Кость, Р. П. Паньків // Мінералогічний журнал. - 2014. - Т. 36, № 3. - С. 21-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2014_36_3_6
| 6. |
Кушнiр С. В. Газовий осмос i його роль у формуваннi газових родовищ Передкарпаття (Україна) [Електронний ресурс] / С. В. Кушнiр, М. В. Кость // Доповіді Національної академії наук України. - 2013. - № 11. - С. 109-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2013_11_19
| 7. |
Кушнiр С. В. Барботажний хiмiчний ефект i його вплив на властивостi морської води [Електронний ресурс] / С. В. Кушнiр, Р. П. Козак, М. В. Кость // Доповіді Національної академії наук України. - 2015. - № 2. - С. 89-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2015_2_17
| 8. |
Гарасимчук В. Ю. Еколого-гідрогеологічні умови в районі Локачинського газового родовища [Електронний ресурс] / В. Ю. Гарасимчук, М. В. Кость, Р. П. Паньків, О. М. Майкут, І. І. Сахнюк, О. Б. Мандзя, Р. П. Козак // Екологічна безпека та збалансоване ресурсокористування. - 2013. - № 1. - С. 20-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ebzp_2013_1_6
| 9. |
Боруцька Ю. Гідрогеохімічний аналіз басейну р. Стрий (екологічний аспект) [Електронний ресурс] / Ю. Боруцька, І. Сахнюк, О. Телегуз, Г. Медвідь, М. Кость // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2015. - № 1-2. - С. 108-117. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2015_1-2_13 На основі еколого-геохімічного аналізу поверхневих вод басейну р. Стрий не зафіксовано перевищень ГДКк-n досліджуваних компонентів. Значення мінералізації, БСК5, Оперм, концентрації йонів амонію у водах р. Яблунька, імовірно, підвищені через вплив господарської діяльності. Кількості Fe, Mn, Zn і Sr у водах басейну р. Стрий дещо вищі від їх середнього вмісту в незабруднених річкових водах. Зростання вмісту іонів Cl<^>- та Na<^>+ вниз за течією, очевидно, спричинене локальним впливом розташованого тут нафтопромислового району. Встановлено закономірності формування хімічного складу поверхневих вод басейну р. Стрий. Незважаючи на значне техногенне навантаження на ділянку досліджень, зумовлене розташуванням тут реальних об'єктів впливу та потенційно-небезпечних антропогенних джерел забруднення, води залишаються високоякісними та чистими. Деякою мірою запобігають забрудненню незначний об'єм господарсько-побутових стоків та, головно, потужний потенціал природних вод басейну р. Стрий до самоочищення.
| 10. |
Паньків Р. Геохімічні особливості поверхневих вод басейну р. Дністер у межах України [Електронний ресурс] / Р. Паньків, М. Кость, В. Гарасимчук, О. Майкут, О. Мандзя, І. Сахнюк, Р. Козак, О. Пальчикова // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2015. - № 1-2. - С. 135-144. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2015_1-2_15 Води річок басейну р. Дністер характеризуються мінералізацією 0,14 - 0,78 г/дм<^>3, загальною твердістю 1,7 - 10,50 мг-екв./дм<^>3, pH - 7,60 - 8,97 од. pH та змішаним аніонним (із переважанням гідрокарбонатів, рідше сульфатів, хлоридів) і катіонним (із переважанням кальцію, рідше магнію чи натрію) складом. Величини мінералізації та твердості за течією р. Дністер зменшуються, a pH - збільшується. Виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій для водойм рибогосподарського призначення (ГДКр-г) для біологічного споживання кисню за 5 діб (1,06 - 2,91 ГДКр-г), вмісту іонів амонію (1,01 - 2,94), нітритів (1,01 - 2,62) у поверхневих водах басейну Дністра. У водах р. Сівка встановлено перевищення ГДКр-г для мінералізації (1,356 г/дм<^>3), вмісту хлоридів (0,537 г/дм<^>3), натрію (0,250 г/дм<^>3), магнію (0,062 г/дм<^>3), зумовлене впливом комунально-побутових і промислових стоків м. Калуш, зокрема ДП "Калійний завод" ПАТ "Оріана". Одержані результати можуть використати управління з охорони навколишнього природного середовища, науково-дослідні інститути у разі обгрунтування рішень з питань покращання природокористування в басейнових системах малих річок, запобігання розвитку несприятливих процесів, під час розроблення проектів рекультивації та відновлення водності малих річок тощо.
| 11. |
Кушнір С. В. Вплив барботажу "пасивних" газів на властивості води і водних розчинів хлориду натрію [Електронний ресурс] / С. В. Кушнір, М. В. Кость, О. Р. Сенів // Фізико-хімічна механіка матеріалів. - 2015. - Т. 51, № 5. - С. 127-132. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PHKhMM_2015_51_5_19 Експериментально виявлено, що під час барботажу "пасивних" газів через водні розчини NaCl вимиваються не тільки розчинні CO2 і O2, але й безперервно генерує нова поверхня поділу газ - розчин, інтерфейс якої має чітко виражений кислотний характер. Тому під час розриву бульбашок газу на поверхні утворюються кислі аерозолі та виникає особливий барботажний хімічний ефект (БХЕ), коли pH самого розчину незалежно зростає (лужний БХЕ), або зменшується (кислотний БХЕ). Вид БХЕ визначають тип аерозолю (тонко- або грубодисперсний) і швидкість винесення його з системи. В дистильованій воді БХЕ не спостерігають. Причиною кислотності інтерфейсу в бульбашках газу можуть бути структурні зміни в самій воді.
| 12. |
Хараборська Ю. О. Впровадження контрольних клаузур для розвитку концептуального мислення [Електронний ресурс] / Ю. О. Хараборська, М. Б. Кость // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. - 2011. - Вип. 28. - С. 456-457. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Spam_2011_28_76
| 13. |
Паньків Р. П. Геохімічні особливості грунтових вод в межах території львівського прогину [Електронний ресурс] / Р. П. Паньків, М. В. Кость, І. І. Сахнюк, О. М. Майкут, О. Б. Мандзя, І. П. Навроцька, Р. П. Козак // Вода і водоочисні технології. Науково-технічні вісті. - 2016. - № 1. - С. 23-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vvt_2016_1_5
| 14. |
Кушнір С. В. Барботажне активування розчинів і роль цього явища в природних і технологічних процесах [Електронний ресурс] / С. В. Кушнір, М. В. Кость // Вода і водоочисні технології. Науково-технічні вісті. - 2016. - № 3. - С. 22-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vvt_2016_3_5
| 15. |
Кушнір С. В. Барботажні хімічні ефекти: їх види, механізми виникнення та геохімічні прояви [Електронний ресурс] / С. В. Кушнір, М. В. Кость, Р. П. Козак // Вода і водоочисні технології. Науково-технічні вісті. - 2016. - № 3. - С. 30-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vvt_2016_3_6
| 16. |
Кость М. Б. Безбар’єрність: стереотипи та реальні обсяги проблеми [Електронний ресурс] / М. Б. Кость // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. - 2012. - Вип. 30. - С. 78-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Spam_2012_30_14
| 17. |
Паньків Р. П. Геохімічні особливості грунтових вод в межах території Львівського прогину [Електронний ресурс] / Р. П. Паньків, М. в. Кость, І. І. Сахнюк, О. М. Майкут, О. Б. Мандзя, І. П. Навроцька, Р. П. Козак // Вода і водоочисні технології. Науково-технічні вісті. - 2014. - № 2. - С. 29-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vvt_2014_2_5
| 18. |
Кость М. Еколого-геохімічні особливості ґрунтів у межах Львівського прогину [Електронний ресурс] / М. Кость // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2016. - № 1-2. - С. 84-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2016_1-2_9
| 19. |
Медвідь Г. Геохімічна зональність силурійського водоносного комплексу [Електронний ресурс] / Г. Медвідь, Р. Паньків, М. Кость, В. Гарасимчук, О. Телегуз // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2017. - № 1-2. - С. 105-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2017_1-2_56
| 20. |
Медвідь Г. Геохімічні особливості водоносних комплексів Великомостівського газового родовища (Волино-Поділля) [Електронний ресурс] / Г. Медвідь, М. Кость, О. Телегуз, Р. Паньків, О. Пальчикова, О. Майкут, І. Сахнюк // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2017. - № 3-4. - С. 76-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2017_3-4_8 Вивчено макро- та мікрокомпонентний хімічний склад пластових вод кембрійського, девонського, кам'яновугільного водоносних комплексів Великомостівського газового родовища і поверхневих вод відкладів верхньої крейди. Проаналізовано зміни основних генетичних показників з глибиною та по площі, встановлено гідрогеохімічні умови їх походження, а також обчислено коефіцієнти гідрогеологічної закритості надр регіону. Пластові води кембрійського та девонського комплексів мають високу мінералізацію, низьку сульфатність і хлорбромний показник і належать до хлоридно-кальцієвого типу з високим ступенем метаморфізації. Підземні води кам'яновугільного періоду характеризуються нижчою мінералізацією, значною присутністю сульфатів і гідрокарбонатно-натрієвим типом. За ступенем закритості структур підземні води у породах кембрійської та девонської систем належать до зони зі сповільненим водообміном, натомість кам'яновугільної - до зони зі значним водообміном. Поверхневі води відкладів верхньої крейди є прісні, слабколужні, гідрокарбонатно-натрієвого типу. Високі значення перманганатної окисності у водах річок вказують на вплив техногенезу. На відсутність впливу глибинних вод території вказує також і гідрокарбонатний кальцієвий склад питних вод із сенон-туронського горизонту верхньої крейди.
| | |
|
|